Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
брехливий — 1) (який завжди говорить неправду; схильний брехати), неправдивий, облудний, нещирий, фальшивий 2) (який не відповідає правді, містить у собі неправду), неправдивий, несправжній, обманливий, обманний (про дані, відомості, твердження тощо) … Словник синонімів української мови
брехливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
кламливий — брехливий, облудний, несправедливий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
клямний — брехливий облудний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
брехливість — вості, ж. 1) Властивість за знач. брехливий 1). 2) Якість за знач. брехливий 2) … Український тлумачний словник
брехливо — Присл. до брехливий 2) … Український тлумачний словник
камуфляжний — а, е, перен. Що приховує справжню сутність кого , чого небудь; брехливий, нещирий … Український тлумачний словник
крутійський — а, е. 1) Власт. крутієві, крутіям (у 1 знач.). Крутійська вдача. 2) Лицемірний, нечесний, брехливий … Український тлумачний словник
лажовий — а, е, жарг. 1) Брехливий, обманний. 2) Огидний, поганий … Український тлумачний словник
неправдивий — а, е. 1) Який діє всупереч правді, істині, який не любить правди; брехливий. Неправдива людина. || В основі якого лежить неправда, обман. 2) Який суперечить справедливості, не відповідає їй; несправедливий. || Не такий, як у дійсності … Український тлумачний словник
